Школа - приватна, а проблеми? -«ПРОСКУРІВ» №№33-34, 24.04.08

Згідно зі статистикою в Україні від загальної кількості середніх шкіл лише 1% складають приватні. Для порівняння: у США - 10-13%. У Новій Зеландії - 95%. І якщо серед французьких учнів 48% здобувають середню освіту у приватних ліцеях, то в нашій державі таких лише 1,2%. Чому так? Бо в Україні приватна освіта - це приватні проблеми тих, хто хоче її здобути.

 

У Хмельницькому є також  одна приватна загаль­ноосвітня школа "Гармонія", що знаходиться на вулиці Молодіжній, 12/1. Відкрилася вона з ініціативи кандидата фізико-математичних наук Олега Шелепала та психолога Олександра Дікарева. Незва­жаючи на те, що навчальний заклад, безперечно, робить серйозний внесок в оновлення та розвиток сучасної української системи освіти, свою вже дванадцяту весну школа зустрічає знову в турботах і тривогах.

З часу, відколи ТОВ "Торговий дім "Бартерсервіс" став претендувати на примі­щення заводського дитсадка, передані 12 років тому у ко­мунальну власність, містом почали поширюватися чутки чутки про те, що школа перебуває у стані закриття. Можна зрозуміти реакцію батьків, дітей, а також педагогів від таких "доброзичливих" передбачень. Тим часом у приватної школи і так безліч завдань: витримати конкуренцію з державними освітніми закладами і не лише щодо умов праці та навчання, рівня надання освітніх знань, а й рівня заробітних плат та соціальних гарантій.

А най­головніше,  що   розвіяння проблем  покладається лише на адміністрацію школи та батьківський колектив. Дер­жава в цьому випадку словом "приватні" начебто відгородилась від такого типу навчаль­них закладів. Більше того, держава сприймає приватні навчальні заклади як виключ­но комерційні структури. І не лише держава, а й не всі громадяни розуміють сьогодні зна­чення вибору освіти, яке стає очевидним.

У Хмельницькому, чого ж гріха таїти, також іс­нують антипатії до приватної освіти. Між хмельничанами, зокрема навіть чиновниками з влади та колегами-освітянами, побутує хибна думка, що при­ватну школу відвідують лише діти дуже багатих людей. Але чи маємо ми право піддавати осуду батьків, які інвестують гроші у навчання, виховання та здоров’я власної дитини?

"Мої старші діти навчалися у звичайній загальноосвітній школі. Молодший син Іван з першого класу (тепер він на­вчається у восьмому) відвідує приватну школу "Гармонія". Чому ми вибрали приватну школу? Насамперед тому, що зрозуміли істинне значення знань, які дитина отримає. А проаналізувавши інозем­ний досвід приватної освіти, ми розраховували знайти тут інший підхід у методах як на­вчання, так і виховання.

Наші сподівання виправдались. Дитина почувається набага­то комфортніше у невелико­му Щасному колективі класу. Поза сумнівом, у нашій школі діти отримують максимум уваги, а також індивідуальний підхід, адже кожна дитина осо­блива по-своєму. Крім цього, школа приділяє багато уваги толерантності, тобто всебічно­му розумінню кожної дитини, якою б специфічною вона не була. Батьки спокійні, бо зна­ють, що їхні діти проводять час не на вулицях у сумнівних компаніях, а серед однолітків, які перебувають під пильним оком педагогів, вихователів, психолога. Тут набагато терпиміша і добріша атмосфера.

Навіть невеличкі конфлікти чи непорозуміння залагоджу­ються без приниження дитини, без злорадства, а добродушно та щиро, — так розповідає про особливості навчання і виховання у приватній школі "Гармонія" депутат міської ради Іван Вознюк.— Діти, які навчаються у приватній шко­лі, — дружніші, старшокласники поважають молодших. Я не пригадую жодного разу, щоб син не мав бажання іти до школи. Отож вважаю, що і вла­да, і люди повинні зрозуміти, що приватна школа розширює спектр вибору освіти. Ми за будь-яку ціну будемо відстою­вати нашу школу..."

"Гармонія" практично зві­льнила нас від усіх клопотів, пов'язаних з перевіркою до­машніх завдань, контролем за тим, де діти проводять свій позаурочний час. Діти охоче відвідували школу, навчилися спілкуватися з однолітками, по-справжньому любили сво­їх наставників. Ми почали "вільно дихати", адже домаш­ні завдання вони виконували у школі. Вдома ми мали змогу більше часу проводити разом: спілкуватись, гратись", — ді­литься батько Артур Кутій. Мені здається, дуже цікаво знати думку про школу її ви­хованців.

Ось що пише ви­пускниця, а нині студентка Аня Кутій: "У "Гармонію" я прийшла у четвертий клас зі звичайної школи. Було таке відчуття, наче потрапила в інший світ. З викладачами ми спілкувались, як зі справжні­ми друзями. Ми почували себе вільними людьми, особистос­тями. Тут можна було відсто­ювати свою думку. До кожного знаходили підхід і була мож­ливість розкрити приховані резерви. Тут все інакше - турбота, розуміння, праця, любов до навколишнього світу і лю­дей..."

А ось думки вихованців з анкет без підписів. "У школі немає "дідівщини", ви можете не хвилюватись за своїх дітей. Тут можуть навчити навіть "важких" дітей..." "Ми без­коштовно можемо отримати будь-які консультації вчителів та психологів і ще багато ко­рисних фізичних та духовних благ..." "У нашій школі ти можеш бути самим собою". "В цій школі я знайшла розу­міння вчителів та одноклас­ників. Зі школи часто просто не хочеться йти. Тут завжди є свобода слова, і це немало означає для свободолюбивих людей." "В нашій школі живе девіз: "Один за всіх і всі за од­ного". "Мене часто запитують: чому мені подобається моя школа? Я відповідаю, що тут вчителі викладають предмети на дуже високому рівні, уроки завжди цікаві, а класи невели­кі та дружні. В нашій школі ким би не був, але ти ніколи не будеш приниженим. Крім предметів, тут навчають жити і виживати у дорослому світі".

 "Приватна школа "Гармонія" постійно працює над своїм обличчям, своєю суттю. Її індивідуальність полягає в тому, що вона і концептуально, і методичними прийома­ми відрізняється від, інших шкіл, — розповідає заступник директора Валентина Проскуровська. В силу своєї спе­цифіки ми маємо справу з різ­ними дітьми. Усім відомо, що є діти, які через певні обставини життя, риси особистості потребують більшої уваги, специфічного підходу, особливого ставлення.

Дитина може інколи дуже гостро реагувати на стресові ситуації, може некомфортно почуватися у великих колективах своїх ровесни­ків, де її не завжди розуміють. Наше завдання полягає у фор­муванні емоційно-комфортної атмосфери в класі (школі) і мотивації до навчання. Без­умовно, що державні школи вирішують такі ж завдання. Але саме невеликими колек­тивами класів приватні школи видаються привабливими для батьків якраз таких дітей — можливо, конфліктних, мож­ливо, нетипових, своєрідних.

Приймаючи дитину в школу за попереднім тестуванням (до речі, воно проводитеся не для відбору), ми виявляємо рівень готовності пізнаваль­них можливостей дитини до навчання, після чого наш психолог Олександр Дікарєв розробляє психологічну карту та план індивідуального роз­витку дитини. Ці результати дуже потрібні вчителю та ви­хователю для індивідуального підходу до вихованця. А також батькам, яким ми прогнозуємо подальші перспективи навчан­ня та розвитку дитини.

Надалі вчитель, озброєний попереднім знанням про дитину, а також підтримкою вихователя та психолога, може вільніше і ширше використовувати свій творчий потенціал, впроваджувати провідні технології педагогіки та напрацювання з розвитку дитини. Кожен урок, час, відведений на прогулянку, на перерви, на підготовку до­машніх завдань, на релакса­цію, на групові й індивідуаль­ні заняття, перетворюються на цілісний процес виховання і розвитку дитини".

"Я пишаюсь своїм колекти­вом, який є не тільки високо­освіченим, а й постійно пере­буває у творчому пошуку і є прикладом в усьому своїм ви­хованцям, — сказав у розмові директор навчального закладу Олег Шелепало. — Цього року "Гармонія" оголошує 14-й набір у перший клас. Ми вітаємо тих батьків, які зупинять свій вибір на нашій школі. Ми підтримуємо їх і вважаємо, що вони сьогодні є дуже прогресивними людьми, бо вкладають гроші в найдорожче — своїх дітей.

Обіцяємо, що в центрі навчально-виховного процесу завжди буде їх дитина. Тобто, ми візьмемо на себе більшість проблем, пов'язаних із навчанням та вихованням. Діти під наглядом досвідчених вихователів виконуватимуть домашні завдання, психоло­ги коригуватимуть поведінку та характер вихованців. Найтісніші зв'язки триматимемо з батьками, яким допомагатиме­мо фаховими порадами. Наш багаторічний досвід довів, що оволодіти якісними знаннями та правильно сформувати осо­бистість можна і без насильства над дитиною..."

Закон "Про освіту" в Україні каже: "Держава гарантує молоді право на отримання повної середньої освіти й сплачує за неї. Повна середня освіта в Україні... може виходити в різ­них типах учбових закладів". Тобто, всі типи начальних за­кладів мають не тільки право на життя в нашій країні, а й право розраховувати на дер­жавну підтримку.

"Гармонія" підтримки не просить, хоча чому б ні? Адже утримання навчального закладу — досить непроста справа. На виплату зарплати іде 80 відсотків усіх витрат. Чимала сума коштів - це оплата за використаний газ, харчування дітей, тран­спортні перевезення. Щороку навчальний заклад сплачує досить солідну суму оренди разом з податком на землю — понад 40 тисяч гривень (!). А є ще стаття витрат на канцто­вари, придбання підручників (за комерційними цінами), наочність, ремонт приміщень і т.д.

Тягар фінансових витрат в таких умовах непосильний лише для батьків 129 дітей, які навчаються в школі "Гар­монія". Як свідчать факти, саме це є основною причи­ною закриття ряду таких на­вчальних закладів в Україні.

Чи правильно робить вла­да, що відгороджується від вирішення проблем приватної школи, адже попри усі умов­ності можна знайти шляхи підтримки цього альтерна­тивного державним загально­освітнього закладу? Адже тут також навчаються діти хмельничан. Вони теж сплачують податки в державну казну, а позбавлені тих прав, які нале­жать їм за законом.

 

Вікторія СТАНДРІЙЧУК. «ПРОСКУРІВ» №№33-34, 24 квітня 2008 р.

 
Розробка сайту: uaBiznes.info